КУКУРУДЗА
В кукурудзі міститься 26 хімічних елементів, які позитивно впливають на організм людини. Майже всі групи вітамінів, серед яких В, С, D, Е, К, корисні кислоти, мікроелементи, які містяться в зернах кукурудзи, роблять її однією з найкорисніших серед злакових. А невелика кількість золота, яка допомагає в гормональних процесах, робить її ще і дуже цінною.
Пектини, які є в кукурудзі, покращують травлення, калій та магній сприяють обміну речовин, гіалуронова кислота допомагає роботі головного мозку, залізо захищає кровоносну систему. Крім того, кукурудза виводить із організму холестерин.
Молода кукурудза корисна для людей з проблемами жовчного міхура, кишечника, нирок і підшлункової залози, оскільки сприяє розчиненню каменів у нирках, полегшує перебіг хвороб жовчного, допомагає впоратися із запорами та нормалізує обмінні процеси в організмі.
Як садити кукурудзу:
Посадка: посів на розсаду – на початку травня, висаджування сіянців у ґрунт – у середині червня. Посів насіння в ґрунт здійснюють, коли ґрунт прогріється до 10-12 ˚C.
Освітлення: яскраве сонячне світло.
Грунт: супіщаний, суглинистий, торф'яний, нейтральної або слабокислої реакції.
Полив: вологість ґрунту на ділянці підтримують на рівні 70-80 %, витрачаючи на краплинний полив кожної рослини по 1-2 л води. Після посадки полив повинен бути помірним, але на стадії розвитку 7 листя і витрата води, і частоту поливів збільшують, а коли нитки на качанах почнуть темніти, полив поступово скорочують до помірного.
Підживлення: рослина потребує азоту протягом усієї вегетації, аж до дозрівання насіння, але більшу його частину потрібно внести в період утворення суцвіть. Калійні добрива потрібні кукурудзі в першій половині вегетації, а в другій їх кількість при підживленні поступово зменшують. Фосфор потрібен весь час, але у незначних кількостях. Потребує рослина також у марганці, цинку, борі та міді, розчинами яких обробляють кукурудзу по листі.
Розмноження: насіннєве.
Шкідники: дротяники, брехуни, совки, лугові та кукурудзяні метелики та вівсяні шведські мухи.
Хвороби: уражається фузаріозом качанів і сходів, гельмінтоспоріозом, стебловою і пітіозною кореневою гниллю, червоною гниллю качанів, іржею, пиловою і пухирчастою головнею.
