Агератум добре розростає й гілкиться, тому в ландшафтному дизайні його використовують для створення живих огорож і бордюрів, гілки та стебла яких, переплітаючись, створюють монолітну зелену огорожу. Вирощують його насамперед через пухнасті квіти, що схожі на помпончики, які зібрані в щільні суцвіття Палітра — найчастіше відтінки блакитного, але є сорти білого, рожевого, червоного та бордового, під час масової посадки утворює практично суцільний квітучий «ковер».
Часто агератам висаджують на краях клумб із цинією, космеєю, клеомою, вербеною, де він матиме яскравий вигляд красивих пишних плям. Так само агератум чудово поєднується з оксамитами, енотерою, бальзамінами, календулою, левяним зівом, астрамі та трояндами. Його часто використовують для імітації на ділянці сухого струмка або водойми.
Використовують його і в синглових посадках, особливо ефектно він матиме вигляд на тлі доглянутого однорідного зеленого газону. Низькослі сорти агерату добре переносять вирощування у вазонах, тому їх часто використовують для декорування балконів, прикрашання патіо, альтанок, зон відпочинку та вхідних зон.
Попри те, що агератам — багаторічний, у наших кліматичних умовах його вирощують як однолітник. З тієї ж причини з понад 50 різних видів агератуму можливе вирощування всього кількох видів.
Вирощування агератуму з насіння — основний і найефективніший спосіб розмноження рослини. В одному зрілому плоді агерату міститься приблизно 6 тисяч насіння, яке зберігає схожість упродовж 4 років. Розсаду отримують у такий спосіб:
посів насіння агератуму проводять у другій половині березня в підготовлену суміш із рівних пропорцій торфу, перегною та піску. Насіння агератуму дуже дрібне, тому його не треба сильно присипати. У період пророщування насіння ґрунт треба підтримувати вологою, регулярно її обприскувати, а сам ящик (гіршок) накрити склом (закрити целофаном) — ефект парника прискорить проростання насіння
перші виходи з'являються через 8-14 днів після висівання. Упродовж наступних 3 тижнів їм дають підрости — до появи пари справжнього листя. Після чого проводять пікувалку їх у ящики (парник) на більшій відстані один від одного
повторне пікування в окремі горщики (склянчики) проводять ще через два тижні
для молодих рослин необхідно підтримувати сухе повітря і трохи вологий ґрунт, у разі зайвої вогкості молоді виходи можуть загубитися. Під час вирощування в теплиці потрібне щоденне провітрювання. Полив проводять виключно в ранкові години
перед висаджуванням у відкритий ґрунт рослини треба «закачувати» упродовж двох тижнів
Агератам: посадка та догляд у відкритому ґрунті головна умова для успішного вирощування агератуму — яскраве освітлення, ця рослина потішить рясним і тривалим цвітінням тільки на яскравих, відкритих та сонячних ділянках. Навіть за невеликого затемнення його стебла починають витягатися, кущ втрачає компактність, порушується щільність суцвіття, монолітний «куль» розпадається на окремі дрібні невзорні суцвіття.
Ґрунт Агератам не особливо вимогливий до ґрунту — він тільки не переносить кам'янистий сирий ґрунт. Кількість — легкий і поживний ґрунт із нейтральною кислотністю, а ось «жирний», багатий на гумус ґрунт призводить до того, що агератум починає посилено нарощувати масу листя на шкоду цвітенню, яке різко знизиться.
Посадка агератуму В відкритий ґрунт агератам висаджують, коли минають нічне заморожування, тобто приблизно кінець травня — початок червня. Ґрунт перед посадкою треба добре розпушити та видалити бур'яни. Саджанці висаджують у лунки на відстані приблизно 10-15 см один від одного. Глибина посадки — така сама, яка була, коса вони росла горщиками (склянках). Початок цвітіння агератуму — приблизно через 2 місяці після появи перших виходів.
Догляд Впродовж літа агератам вимагає регулярного прополювання та видалення бур'янів, які можуть пошкодити кореневу систему рослини.
Стриження Агератум легко витримує стриження, це ефективний спосіб продовжити цвітіння. У деяких випадках вона проводиться обов'язково, наприклад, якщо розсада агератуму почала рости занадто швидко. У цьому разі зрізають верхівки пагонів, після чого рослина починає кущіти, а не витягуватися вгору. Обов'язково видаляють і звідні суцвіття. Після стриження кущ швидко та рясно відростає, відновлюється цвітіння.
Полив Агератам погано переносить сильно зволожений ґрунт, розвита потужна коренева система дає йому змогу добре переносити брак вологи. Оптимально підтримувати помірно вологість ґрунту, водночас полив проводять виключно під корінь, не можна допускати поливання рослини зверху або його обприскування.
Підживлення підживлення проводять раз на три тижні, використовуючи органічні та мінеральні добрива. Водночас під час перших двох підживлень концентрація має бути вдвічі меншою, ніж вказує виробник — під час обвивання добрив рослина йде в потужний ріст, нарощуючи кущ і листя, водночас цвітіння неабияк слабшає. Повністю виключена підживлення свіжим гною.
Хвороби та шкідники Агератам у вирощуванні досить стійкий, але схильний до декількох типів шкідників і хвороб:
білокрилка — ознаки ураження — поява на листі жовтих плям. Необхідно видалити уражене листя, а сам кущ обробляють настоєм інсектицидних рослин або емульсією з вмістом мінеральної оливи. Повторну обробку проводять через тиждень
, вірус огіркової мозаїки — може передаватися як через насіння, так і від уражених рослин. Водночас рослина, що страждає на захворювання, приманює до себе тюлю, яка довго не затримуючись, перебирається на здорові рослини. Ознаки ураження — поява на молодому листі жовтих і білих зірчастих плям. Уражену рослину необхідно видалити, а ґрунт обробити хлорною вапною. Не допускати розмноження бур'янів — для вірусу вони як резервна база
Інші часто проявляють захворювання — коренева гниль, галові та листові нематоди, бактеріальне в'янення, совки та павутинний кліщ.
