КАВУН
Багато хто звикли випльовувати насіння кавуна, а деякі люди просто вибирають сорти кавуна без кісточок. Але насправді вони теж дуже корисні. Насіння кавуна низькокалорійне і багате поживними речовинами. У смаженому вигляді вони стають хрусткими і можуть легко замінити інші нездорові закуски.
Насіння кавуна має багато переваг для здоров'я:
Це дуже низькокалорійний продукт. Наприклад, близько 30 г кісточок кавуна містять приблизно 150-160 калорій.
У насінні міститься магній: в 4 грамах насіння — 21 мг магнію, що становить приблизно 5 відсотків від денної норми цього елемента. Дослідження показують, що дорослій людині необхідно 420 мг магнію щодня. Він необхідний для багатьох метаболічних функцій організму, а також для здоров'я імунної системи, серця та кісток.
Насіння кавуна містить залізо, а це важливий компонент гемоглобіну, що переносить кисень по тілу.
Насіння кавуна - це хороше джерело мононенасичених і поліненасичених жирних кислот. Ці жири корисні для захисту від серцевого нападу та інсульту, а також для зниження рівня «поганого» холестерину в крові.
Як садити кавун:
Посадка: у відкритий ґрунт насіння кавуна сіють, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 15-16 ˚C. Посів насіння на розсаду – наприкінці квітня чи на початку травня, висаджування сіянців у ґрунт – наприкінці травня чи на початку червня.
Освітлення: яскраве сонячне світло.
Ґрунт: пісок або супісь з pH 6,5-7,0. Полив: один раз на тиждень, витрачаючи 3 відра води на 1 м ² ділянки. У спеку поливають удвічі частіше, причому зволожують і міжряддя. Після формування плодів полив поступово зменшують, а за 2 тижні до збирання врожаю припиняють зовсім.
Підживлення: через 2 тижні після висадки в ґрунт розсаду удобрюють розчином аміачної селітри (20 г на 10 л), витрачаючи по 2 л під кожен кущ. Можна замінити селітру на розчин коров'яку (1:10) або курячого посліду (1:20), додавши на відро 30 г суперфосфату і 15 г хлористого калію. Ще одне підживлення роблять у період бутонізації: на одну рослину має прийтись по 6 г суперфосфату, по 4 г аміачної селітри і стільки ж хлористого кальцію.
Розмноження: насіннєве, розсадне та безрозсадне.
Шкідники: баштанна попелиця, дротяники, совки, що підгризають.
Хвороби: коренева, біла та чорна гнилі, борошниста роса, пероноспороз, антракноз, оливкова та незграбна плямистості, вірусна мозаїка.
